1. Словник української мови Грінченка

гамуз

Гамуз, -зу

м.

1) Мякоть, мязга.

2) потрощити на гамуз. Разбить въ дребезги. Потрощили їм ноги на гамуз. ЗОЮР. І. 76.

3) гамузом. Все вмѣстѣ, сполна. Забрав гамузом, нічого не оставив. Екатер. г. Ну, я скажу гамузом ціну за всю роботу. Лубен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гамуз — -у, ч. Щось м'яке, подрібнене. На гамуз — на дрібні шматочки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гамуз — ГА́МУЗ, у, ч., розм. Купа дрібних, часто непотрібних речей; барахло (у 1 знач.). Він .. суворо звелів: – Будь ласка, заберіть цей гамуз й більше не приносьте сьогодні (М. Івченко); – А славно ж я перескочив через бричку і той гамуз? (М. Словник української мови у 20 томах
  3. гамуз — Га́му́з, -зу. На гаму́з Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гамуз — ГА́МУЗ: ◊ На гамуз — на дрібні шматочки. Строщити на дрізки, на гамуз (Номис, 1864, № 3860); — Не розгуби ягнят, як учора, бо на гамуз поб’ю!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 16). Словник української мови в 11 томах