гарач

Гарач, -чу

м. Дань, подать (хану).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарач — Гара́ч: — данина (ханові) [43] — данина [51;52] — данина ханові [53] — данина, податок [35] — данина, подать (султанові) [42] — податок, данина [45] — податок, який виплачували немагометани в Туреччині [30] — хабар [13] Словник з творів Івана Франка
  2. гарач — -у, ч., іст. Данина ханові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарач — Данина, накладена турками на всіх немагометан Словник застарілих та маловживаних слів