гарбузенятко
Гарбузеня, -няти
с. Шутливо: маленькая тыква. ум. гарбузенятко. Ой казав ти, вражий сину, що гарбузенятко, — як я тобі втелющила, — помагав і батько. Грин. ІІІ. 680.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гарбузенятко — гарбузеня́тко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- гарбузенятко — -а, с. Зменш.-пестл. до гарбузеня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарбузенятко — ГАРБУЗЕНЯ́ТКО, а, с., розм. Зменш. до гарбузеня́. Ой казав ти, вражий сину, що гарбузенятко, – як я тобі втелющила, – помагав і батько (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
- гарбузенятко — ГАРБУЗЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до гарбузеня́. Ой казав ти, вражий сину, що гарбузенятко, — як я тобі втелющила, — помагав і батько (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах