гарбузенятко

Гарбузеня, -няти

с. Шутливо: маленькая тыква. ум. гарбузенятко. Ой казав ти, вражий сину, що гарбузенятко, — як я тобі втелющила, — помагав і батько. Грин. ІІІ. 680.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарбузенятко — гарбузеня́тко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гарбузенятко — -а, с. Зменш.-пестл. до гарбузеня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарбузенятко — ГАРБУЗЕНЯ́ТКО, а, с., розм. Зменш. до гарбузеня́. Ой казав ти, вражий сину, що гарбузенятко, – як я тобі втелющила, – помагав і батько (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
  4. гарбузенятко — ГАРБУЗЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до гарбузеня́. Ой казав ти, вражий сину, що гарбузенятко, — як я тобі втелющила, — помагав і батько (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах