гарман

Гарман, -ну

м.

1) Токъ, гдѣ молотять хлѣбъ каткомъ или возя по хлѣбу повозку съ тяжестью; также и хлѣбъ, разложенный на току для такой молотьбы. Сиділи у хаті, поки дощ пішов, залив їх гарман, а вони усе убуваються. Вони тоді до його, аж його вже половина у яру. Грин. І. 188. Наслали.... гарман, погарманились трохи, а то оставили на завтра. Грин. І. 87.

2) ходити в гармані (о лошадяхъ). Молотить. Ціх коней не можна брати, бо вони в гармані тепер ходять.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарман — гарма́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гарман — [гарман] -ана, м. (на) -ан'і, мн. -ани, -ан'іў Орфоепічний словник української мови
  3. гарман — -а, ч. Те саме, що тік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гарман — ГАРМА́Н, а, ч. Те саме, що тік. – Та що він собі мислить, що я довіку буду молотити йому на гармані!.. (М. Коцюбинський); А настали жнива, то він цілими тижнями не вертався додому – там, де робив, там і ночував на гармані (Д. Словник української мови у 20 томах
  5. гарман — ТІК (майданчик надворі або в приміщенні для молотьби, очищення й просушування зерна), ТОКОВИ́ЩЕ, ГАРМА́Н, ГУМНО́ діал. (з господарськими будівлями). (Катря:) А підемо з тобою на тік, там і Оксана, і Семен коло молотарки (З. Словник синонімів української мови
  6. гарман — ГАРМА́Н, а, ч. Те саме, що тік. — Та що він собі мислить, що я довіку буду молотити йому на гармані!.. (Коцюб., І, 1955, 379); На гармані вже все кипіло: молотили, віяли, скиртували і вантажили перші хури нового зерна (Баш, Надія, 1960, 241). Словник української мови в 11 томах