гат

Гат, -ту

м. гата, -ти, ж. = гатка. Та вже ж тая криниченька гатом загачена. Рудч. Чп. 194. А вже ж тая криниченька гатою загачена. Чуб. V. 251.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гат — -у, ч. і гата, -и, ж. Те саме, що гатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гат — див. гатка; перешкода Словник синонімів Вусика