гатонька

Гатка, -ки

ж. Гать, небольшая плотина. Од гатки до гатки ходить по Росі великий порон. Левиц. І. 94. Ой піду ж бо я ту гатку гатити, щоб добре було до дівчини ходити. ум. гатонька, гаточка. Я до гаточки, — гаточка загачена, я до дівчини, — дівчина заручена. Грин. III. 222.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me