гашка

Гашка, -ки

ж. Гадюка, змѣя. Желех. Вх. Зн. 10. Мов та гашечка коло в'ється. Федьк. Тому мене (ялицю) тяжка печаль як гашечка обняла. Млак. 108.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гашка — -и, ж., зах. Гадюка, змія. Великий тлумачний словник сучасної мови