1. Словник української мови Грінченка

гилити

Гилити, -лю, -лиш

гл.

1) Подбивать мячъ гилкою.

2) Бить палкою свинку (деревянный шаръ) въ игрѣ въ гилу. Ив. 13.

3) Бить, колотить. Він усіх гилить, нікому не змиряє. Екатер. у.

4) Много набирать, накладывать и т. д. Лохв. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гилити — гили́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гилити — -лю, -лиш, недок., перех., розм. 1》 Бити м'яч під час гри в гилки. 2》 перен. Бити, лупцювати. 3》 перен. Багато правити (про ціну). 4》 перен. Багато набирати, накладати чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гилити — ГИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., розм. 1. що і без прям. дод. Бити з силою (перев. по м'ячу). Прокiп Гордiйович пам'ятає вузеньку, стиснену тинами вулицю свого дитинства. Жорстоку вулицю. .. Словник української мови у 20 томах
  4. гилити — див. бити; кидати Словник синонімів Вусика
  5. гилити — БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТИ підсил. розм., ГИЛИ́ТИ підсил. розм., ГРІ́ТИ по чому, об що, у що, підсил. розм., ДУБА́СИТИ підсил. Словник синонімів української мови
  6. гилити — Ги́ли́ти, гилю́, ги́лиш, ги́лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гилити — ГИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., перех., розм. 1. Бити м’яч під час гри в гилки. 2. перен. Бити, лупцювати. Він усіх гилить, нікому не змиряє (Сл. Гр.); — Гамселити [панів], — підказав Покиван.— Товкмачити, — підказали з юрби..— Трощити! — Гепати! — Гилити!... Словник української мови в 11 томах