1. Словник української мови Грінченка

гиль

Гиль!

меж. = гиля. Гиль, мої гуси, вуть, мої ушки. ХС. ІІІ. 61. гиль-гу и употребляется какъ существительное въ значеніи: околесица, чушь. Прийшов отой брехун, як заніс гиль-гуси. Лебед. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гиль — гиль вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гиль — див. гиля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гиль — ГИЛЬ див. гиля́. Словник української мови у 20 томах
  4. гиль — Гиль, виг. = ги́ля Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гиль — ГИЛЬ див. гиля́. Словник української мови в 11 томах