гильце
Гильце, -ця
с. = гільце. МУЕ. ІІІ. 96, 100; О. 1861. XI. Св. 59.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гильце — Гильце́ і гільце́, -ця́, -цю́; ги́[і́]льця, ги́[і́]лець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)