гладунець

Гладунець, -нця

м. = гладишка. Шух. І. 96, 264.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гладунець — гладуне́ць іменник чоловічого роду глечик діал. Орфографічний словник української мови
  2. гладунець — -нця, ч., діал. Зменш.-пестл. до гладун 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гладунець — ГЛАДУНЕ́ЦЬ, нця́, ч., діал. Зменш.-пестл. до гладу́н 2. Знаходимо серед гуцульської кераміки також різні глеки і глечики, гладунці, миски (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. гладунець — див. глечик Словник синонімів Вусика
  5. гладунець — ГЛАДУНЕ́ЦЬ, нця́, ч., діал. Зменш.-пестл. до гладу́н 2. Знаходимо [в гуцульській кераміці] також різні глеки і глечики, гладунці, миски (Гуцульська кераміка, 1956, 48). Словник української мови в 11 томах