глевко

Глевко

нар. ум. отъ глевкий. Так наша піч пече глевко. Ном. № 2131. Їж, Левко, хоч і глевко. Ном. 12002.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глевко — Гле́вко, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)