глота

Глота, -ти

ж. = гліт. Вх. Зн. 21. Подольск. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глота — Глота́: Гло́та: — натовп [9;13;14;51;52;I,VI] — натовп, тіснота, давка [25] — натовп, тіснява [16] — натовп; шеренга, тіснота, давка [3] — юрба, натовп [18;6;15;II] — юрба, натовп, тіснота [III,IV] Словник з творів Івана Франка
  2. глота — -и, ж., діал. Скупчення народу; натовп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глота — ГЛОТА́, и́, ж., діал. Скупчення людей; натовп. І ріпник почав протискатися .. та й швидко загубився у глоті (І. Франко); Глота людей збільшалася [збільшувалася] з кожною хвилею (С. Ковалів); Доки ще мав трохи сили, доти кождий пхався. Словник української мови у 20 томах
  4. глота — глота́ тіснота, натовп (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. глота — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
  6. глота — ГЛОТА́, и́, ж., діал. Скупчення народу; натовп. І ріпник почав протискатися.. та й швидко загубився у глоті (Фр., І, 1955, 181); Глота людей збільшалася [збільшувалася] з кожною хвилею (Ков., Тв., 1958, 44). Словник української мови в 11 томах