гноїння

Гноїння, -ня

с.

1) Гноеніе.

2) Унаваживаніе, удобреніе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гноїння — гної́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гноїння — -я, с. Дія за знач. гноїти і стан за знач. гноїтися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гноїння — ГНОЇ́ННЯ, я, с. Дія за знач. гної́ти і стан за знач. гної́тися. Сік сосни, ялини, смереки у вигляді смоли давні слов'яни використовували також як лікувальний засіб проти гноїння ран (з навч. літ.); Знищення письменників, як і гноїння в казематах, було фактом визнання їх значущості (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. гноїння — Гної́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гноїння — ГНОЇ́ННЯ, я, с. Дія за знач. гної́ти і стан за знач. гної́тися. Словник української мови в 11 томах