гноїння
Гноїння, -ня
с.
1) Гноеніе.
2) Унаваживаніе, удобреніе.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гноїння — гної́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- гноїння — -я, с. Дія за знач. гноїти і стан за знач. гноїтися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гноїння — ГНОЇ́ННЯ, я, с. Дія за знач. гної́ти і стан за знач. гної́тися. Сік сосни, ялини, смереки у вигляді смоли давні слов'яни використовували також як лікувальний засіб проти гноїння ран (з навч. літ.); Знищення письменників, як і гноїння в казематах, було фактом визнання їх значущості (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
- гноїння — Гної́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гноїння — ГНОЇ́ННЯ, я, с. Дія за знач. гної́ти і стан за знач. гної́тися. Словник української мови в 11 томах