1. Словник української мови Грінченка

гнучкий

Гнучий, -а, -е, гнучкий, -а, -е

Эластичный, гибкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен. VI. 53. Як тополя серед поля гнучка та висока. Шевч. 20. І станом гнучим, і красою пренепорочно молодою старії очі веселю. Шевч. 425. глина гнучка. Глина годная для лѣпки, достаточно приготовленная для этого. Вас. 177; Шух. І. 260.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнучкий — гнучки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гнучкий — Елястичний, р. вигинистий; (стан) хисткий, хибкий; (графік) мінливий, змінний, ок. ковзучий; гнучий. Словник синонімів Караванського
  3. гнучкий — -а, -е. 1》 Який легко згинається, гнеться. || перен. Здатний легко змінюватися, багатий на відтінки (про голос, мову і т. ін.). Гнучкий валютний курс — валютний курс, який визначається ринковими чинниками, що діють на валютному ринку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гнучкий — ГНУЧКИ́Й, а́, е́. 1. Який легко згинається, гнеться. Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина (І. Нечуй-Левицький); З луком, з стрілами гнучкими По лісах ходив ловець (О. Словник української мови у 20 томах
  5. гнучкий — I вигинистий, хибкий, хисткий, хиткий II див. виткий Словник синонімів Вусика
  6. гнучкий — ГНУЧКИ́Й (який легко гнеться), ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, ГНУ́ЧИЙ рідко, ХИБКИ́Й розм., ВИ́ГИНИСТИЙ розм. Гнучкі берізки зграєю сполоханих дівчаток у білих, чепурних панчішках, похитуючись, схиляються над гнилою ковбанею (П. Словник синонімів української мови
  7. гнучкий — Гнучки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гнучкий — ГНУЧКИ́Й, а́, е́. 1. Який легко згинається, гнеться. Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах