гнізденце

Гнізденце, -ця

с. = гніздо. Бусьок і бусьчиха увили собі гнізденце. Фр. Пр. 128.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнізденце — -я, с. Зменш. до гніздо 1), 2), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гнізденце — Гнізде́нце, -ця, -цю; -де́нця, -де́нець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)