головиця

Головиця, -ці

ж.

1) = голова. Буду драти паси од ніг до головиці. Чуб. Молодії молодиці, завивайте головищ. Чуб. ІІІ. 47.

2) = дівич-вечір. КС. 1883. II. 397, 399.

3) Головиця. Родникъ. Шух. І. 211. Була там керниця-головиця — нора, якою з землі вода іде. Шух. I. 221.

4) = головатиця. Вх. Зн. 11.