головокрут

Головокрут, -ту

м.

1) Головокруженіе. Харьк.

2) раст. Hilichrysum arenarium Dc. ЗЮЗО. I. 124.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головокрут — -у, ч., діал. Запаморочення. Великий тлумачний словник сучасної мови