головочка
Головочка, -ки
ж.
1) ум. отъ голова. Не бідна головочка. Не бѣдствую, живу хорошо. Я вже двадцять літ замужем і не бідна головочка. Дай Боже, щобі моїм дітям так. Г. Барв. 6.
2) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 48.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- головочка — голо́вочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- головочка — див. голівочка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- головочка — ГОЛО́ВОЧКА, и, ж. Пестл. до голова́ 1. Гей, в цісаря тяжка служба, А мала заплата: Не одному жовнірові Головочка стята (з народної пісні); Де вже тобі там .. листи писати! Там хоч би головочка здорова була (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- головочка — див. голова Словник синонімів Вусика
- головочка — ГОЛО́ВОЧКА, и, ж. Пестл. до голова́ 1. Гей, в цісаря тяжка служба, А мала заплата: Не одному жовнірові Головочка стята (Нар. лірика, 1956, 132); Де вже тобі там.. листи писати! Там хоч би головочка здорова була (Л. Укр., V, 1956, 390). Словник української мови в 11 томах