голоруч

Голоруч

нар.

1) Голыми руками. Вхопив жарину голоруч.

2) Съ пустыми руками. Хто ж продасть, як піду я голоруч? дайте грошей. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голоруч — присл. Голими руками, із порожніми руками. Великий тлумачний словник сучасної мови