голубо

Голубо

нар. Голубымъ цвѣтомъ. Жито половів, а в житі купка льону голубо цвіте. МВ. І. 14.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голубо — го́лубо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. голубо — Присл. до голубий. || Голубим кольором. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голубо — ГО́ЛУБО, рідко. Присл. до голуби́й. Послався зелений барвінок, голубо зацвів (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. голубо — ГО́ЛУБО, рідко. Присл. до голуби́й. Послався зелений барвінок, голубо зацвів (Вовчок, І, 1955, 91). Словник української мови в 11 томах