голубочка
Голубочка, -ки
ж. ум. отъ голубка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голубочка — голу́бочка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- голубочка — -и, ж. Пестл. до голубка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голубочка — ГОЛУ́БОЧКА, и, ж. Пестл. до голу́бка. Зажурився сизий голуб, сидя на дубочку, що одняв у його [нього] злющий рябець голубочку (М. Костомаров); [Василь (пригорта її):] Марусю, голубочко сиза! Не побивайся так марно... (Панас Мирний); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- голубочка — див. кохана Словник синонімів Вусика
- голубочка — ГОЛУ́БОЧКА, и, ж. Пестл. до голу́бка. *У порівн. Три дочки — як голубочки! (Мирний, II, 1954, 99); *Образно. Зимонько-снігурочко, Просимо, голубочко, Щоб мороз стояв (Гл., Вибр., 1957, 269). Словник української мови в 11 томах