голуб'ятко
Голуб'я, -яти
с. = голубеня. Мил. 219. Грин. ІІІ. 491. Употребляется какъ ласкательное слово. Ой ви, дітки мої, мог голуб'ята! Шевч. 183. ум. голуб'ятко, голуб'яточко. Сполохнуться голуб'яточка та й стихнуть. МВ. І. 46.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голуб'ятко — голуб'я́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- голуб'ятко — -а, с. Пестл. до голуб'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голуб'ятко — ГОЛУБ'Я́ТКО, а, с. Пестл. до голуб'я́. – Я бачу, голуби вернулись і годують голуб'яток! (Леся Українка); – Діточки ви наші, голуб'ятка малі, – обняла чиясь молодиця чужого хлопчика (А. Шиян). Словник української мови у 20 томах