голінатий

Голінатий, -а, -е

1) Длинноногій. Вх. Зн. 11.

2) О деревьяхъ: имѣющій высокій голый стволъ съ коронообразной верхушкой. Подольск. голіната капуста. Капуста, не образующая головки.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me