голінатий
Голінатий, -а, -е
1) Длинноногій. Вх. Зн. 11.
2) О деревьяхъ: имѣющій высокій голый стволъ съ коронообразной верхушкой. Подольск. голіната капуста. Капуста, не образующая головки.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me