1. Словник української мови Грінченка

гомонливий

Гомонливий, -а, -е

1) Говорливый, болтливый, разговорчивый. То був дуже гомонливий, а то й на мову не дається. Лубен. у. Параска знов весела і гомонлива. Г. Барв. 107.

2) Шумный.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гомонливий — див. балакучий Словник синонімів Вусика