1. Словник української мови Грінченка

горбовина

Горбовина, -ни

ж.

1) Возвышенность, выпуклость на поверхности земли. Г. Барв. 136.

2) Выпуклость на какой-либо вещи, напр. на древесномъ стволѣ. Волч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горбовина — горбо́вина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. горбовина — -и, ж. Невелике підвищення на поверхні землі; випуклість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горбовина — ГОРБО́ВИНА, и, ж. Невелике підвищення на поверхні землі; випуклість. Одна часть тої річки має високі береги, а за тим горбовина, дальший біг річки розливаний в широкі багна (А. Словник української мови у 20 томах
  4. горбовина — див. вершина; висота; горб Словник синонімів Вусика
  5. горбовина — ГОРБ (невелике округле підвищення земної поверхні), ПА́ГОРОК, ПА́ГОРБ, ПРИ́ГІР, ПРИ́ГІРОК (ПРИ́ГО́РОК), ЗГІ́РОК, ПРИ́ГОРА, СУ́ГОРБ, КУЧУГУ́РА, ШПИЛЬ, ГОРБО́ВИНА, ГОРБИ́НА рідше, ПЕРЕ́ГІРОК рідше, БУГО́Р розм. Словник синонімів української мови
  6. горбовина — ГОРБО́ВИНА, и, ж. Невелике підвищення на поверхні землі; випуклість. Не одна є на Поділлі Сокіл-гора. Зеленим морем підіймаються вони поміж яруг і горбовин (Стельмах, Вел. Словник української мови в 11 томах