гордуватенький
Гордуватий, -а, -е
Гордый, гордящійся, надменный. Я не багатий, не гордуватий, високо не несуся. Мет. 67. Така думка світилась.... на її гордуватому виду. Г. Барв. 464. ум. гордуватенький. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me