городок

Городок, -дка

м.

1) ум. отъ город. Городок наш — так собі городок, нічого. МВ. І. 115.

2) ум. отъ город. По-проз мій городок стежечкою до иншої йдеш. Чуб. V. 180.

3) Родъ игры. Ив. 30, 44. Обозначенное мѣсто для хороводной игры «кривий танець». О. 1861. XI. Св. 40.

4) Древнее земляное укрѣпленіе.

5) городками пришивати. Пришивать зубчиками (обшлага къ рукавамъ, воротникъ къ рубахѣ). Чуб. VІІ. 575.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. городок — див. городки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. городок — 1. містечко 2. гра Словник чужослів Павло Штепа
  3. городок — ГОРОДО́К¹, дка́, ч., розм. 1. Зменш.-пестл. до го́род 1; містечко. Вранці приїхав до Цюріха .. Дуже гарний європейський городок над озером, облямованим сніговими вершинами Альп (М. Словник української мови у 20 томах
  4. Городок — Городо́к іменник чоловічого роду назва міст у Хмельницькій та Львівській областях Орфографічний словник української мови
  5. Городок — Городок дільниця міста в районі вулиці Городоцької – від вулиць Ярослава Мудрого і Є. Озаркевича до церкви св. Анни||Грудек Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. Городок — I м. у Хмельницькій обл., райцентр; 20 тис. мшк.; статус міста з 1957; підприємства машинобудівної, харчової промисловості, будівельних матеріалів; один із центрів пол. громади в сучасній Україні. Універсальний словник-енциклопедія
  7. Городок — ГОРОДО́К (цурка для гри в городки), СКРА́КЛЯ, СКРА́КОЛЬ. Городки роблять з твердого дерева; Він відразу ж вибив стоячу скраклю (О. Донченко). Словник синонімів української мови
  8. городок — ГОРОДО́К¹, дка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до го́род 1. Вранці приїхав до Цюріха.. Дуже гарний європейський городок над озером, облямованим сніговими вершинами Альп (Коцюб. Словник української мови в 11 томах