горошинка
Горошина, -ни
ж. Горошина. Котилася дорогою біла горошина. Чуб. ІІІ. 176. ум. горошинка. Рудч. Ск. II. 94. горошиночка. Г. Арт. (О. 1861. III. 95).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горошинка — гороши́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- горошинка — -и, ж. Зменш. до горошина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горошинка — ГОРОШИ́НКА, и, ж. Зменш. до гороши́на. Одного разу пішла жінка на річку прати, коли ж котиться горошинка по дорозі. Жінка взяла горошинку та й із'їла (з казки); У піонервожатого світлі очі з золотими горошинками... Словник української мови у 20 томах
- горошинка — ГОРОШИ́НКА, и, ж. Зменш. до гороши́на. Одного разу пішла жінка на річку прати, коли ж котиться горошинка по дорозі. Жінка взяла горошинку та й із’їла (Укр.. Словник української мови в 11 томах