горошинка

Горошина, -ни

ж. Горошина. Котилася дорогою біла горошина. Чуб. ІІІ. 176. ум. горошинка. Рудч. Ск. II. 94. горошиночка. Г. Арт. (О. 1861. III. 95).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горошинка — гороши́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. горошинка — -и, ж. Зменш. до горошина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горошинка — ГОРОШИ́НКА, и, ж. Зменш. до гороши́на. Одного разу пішла жінка на річку прати, коли ж котиться горошинка по дорозі. Жінка взяла горошинку та й із'їла (з казки); У піонервожатого світлі очі з золотими горошинками... Словник української мови у 20 томах
  4. горошинка — ГОРОШИ́НКА, и, ж. Зменш. до гороши́на. Одного разу пішла жінка на річку прати, коли ж котиться горошинка по дорозі. Жінка взяла горошинку та й із’їла (Укр.. Словник української мови в 11 томах