горяч

Горяч, -ча

м. Жара, зной. Желех. В літі.... серед спеки та горяча, коли всі баюри повисихають.... Гн. І. 28.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горяч — -і, ж., зах. Спека. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. горяч — го́ряч (го́рич, го́р'яч) спека (ср, ст)||гіц, горичінь Лексикон львівський: поважно і на жарт