господарювання

Господарюва́ння, -ня

с.

1) Хозяйничанье. Господарювання в дому. К. ДС. 6.

2) Господство, властвованіе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. господарювання — господарюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. господарювання — [господар'уван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. господарювання — -я, с. Дія за знач. господарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. господарювання — ГОСПОДАРЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. господарюва́ти. Демко охоче допомагав їй в праці коло городу й баштану і хоч був не призвичаєний до того, а проте скоро почав привчатись до господарювання (А. Словник української мови у 20 томах
  5. господарювання — ГОСПОДА́РСТВО (господарська діяльність), ГОСПОДАРЮВА́ННЯ, ХАЗЯ́ЙСТВО, ХАЗЯЙНУВА́ННЯ, ГОСПОДА́РКА зах.; ГА́ЗДІ́ВСТВО діал., ГАЗДУВА́ННЯ діал. (перев. сільськогосподарська діяльність). — Треба купить то сього, то того для господарства (І. Словник синонімів української мови
  6. господарювання — Господарюва́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. господарювання — ГОСПОДАРЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. господарюва́ти. Для підвищення економічної ефективності господарювання треба в кожній галузі.. застосовувати госпрозрахунок (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах