гоца

Гоц, гоца

меж. Скокъ! гопъ! (при прыганьи, танцахъ). Не кажи гоц, поки не перескочені. Чуб. I. 246. Гоца драла, гоца драла. Ном. № 12517.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гоца — го́ца: ♦ го́ца ке́ца коло п'є́ца! ви́бий зу́би коло гу́би! приговорюють до молоді, коли вона у хаті надто розгуляється (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт