грабати
Грабати, -баю, -єш
гл.
1) Гресть. Грабати сіно. Вх. Лем. 405.
2) Разгребать. На те курка грабає, щоби що виграбала. Ком. Пр. № 958.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грабати — Гребти [XII] Словник з творів Івана Франка
- грабати — -аю, -аєш, недок., перех., розм. Гребучи граблями, лопатою, збирати що-небудь у купу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грабати — ГРА́БАТИ, аю, аєш, недок., що, розм. Гребучи граблями, лопатою і т. ін., збирати що-небудь у купу. Спотілий, змучений, .. грабав пан сіно, нічого не мовлячи, нічого не думаючи, як машина (І. Франко); – Іване, досить тобі вже там грабати, ходи-но спочинь! – гукнув Франкові Гнатюк (М. Олійник). Словник української мови у 20 томах
- грабати — ГРАБАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. Гребучи граблями, лопатою, збирати що-небудь у купу. Спотілий, змучений, ледво [ледве] живий, грабав пан сіно, нічого не мовлячи, нічого не думаючи, як машина (Іван Франко, II, 1950, 114). Словник української мови в 11 томах