1. Словник української мови Грінченка

грабування

Грабува́ння, -ня

с.

1) Грабежъ. Черк. у.

2) Взятіе движимости за долги. КС. 1889. ѴІІ. 670.

3) Взысканіе податей.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грабування — грабува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. грабування — -я, с. Дія за знач. грабувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грабування — ГРАБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. грабува́ти. – Я боронив інтереси України й буду далі їх боронити від усякого ґвалту й грабування, – різко промовив він (В. Підмогильний); Долгорукий .. неодмінною умовою ставив перед ханами стримувати воїнів своїх від грабувань і насильств (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. грабування — див. грабіж Словник синонімів Вусика
  5. грабування — ГРАБІ́Ж (напад з метою привласнення чужого майна), ГРАБУ́НОК, ГРАБУВА́ННЯ, ПОГРАБУВА́ННЯ, ДОБИ́ТОК заст., ТАТЬБА́ заст., ГРАБІ́ЖКА діал., РАБУ́НОК діал. Як сарана, налітали вони на села й замки.. і поверталися до коша з отарами овець і баранців. Словник синонімів української мови
  6. грабування — Грабува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. грабування — ГРАБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. грабува́ти. Протягом трьох днів тривало грабування старої столиці [Києва князем Андрієм Боголюбським] (Іст. Словник української мови в 11 томах