1. Словник української мови Грінченка

гречаник

Гречаник, -ка

м.

1) Родъ хлѣба изъ гречневой муки. Чуб. VII. 445. Сим. 15. Невістки напекли гречаників. Рудч. Ск. II. 101.

2) Въ загадкѣ: человѣкъ. Ном. ст. 294, № 122.

3) Названіе пѣсни. Почали співати «Гриця» потім «Бурлаку», «Чоботи» і «Гречаники». Левиц. І. 349.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гречаник — греча́ник іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гречаник — -а, ч., розм. 1》 Хлібний виріб із гречаного борошна. 2》 тільки мн. Назва пісні й танку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гречаник — див. хліб Словник синонімів Вусика
  4. гречаник — Греча́ник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гречаник — ГРЕЧА́НИК, а, ч., розм. 1. Хлібний виріб з гречаного борошна. От цар знов загадує, щоб невістки напекли гречаників і принесли йому: хто краще пече? (Укр.. казки, 1951, 173); Згадалась сусідка Вівдя, яка нагодувала хвору дитину гречаником (Донч. Словник української мови в 11 томах