гривняка

Гривня, -ні

ж.

1) Мѣдная монета въ 3 к., въ иныхъ мѣстностяхъ 2 1/2 коп. О. 1861. XI. 109; 1862. IV. 94. Став у брамі з мішком грошей і усім дав по гривні. Рудч. Ск. II. 163. Сказав на гривню правди. Ном. №6900.

2) — золота. Червонецъ? Обдарована Марусенька гривнями золотими, талярами битими. Лукаш. 153. ум. гривенька. Наш пан дав по гривеньці, пані п'ятака. Чуб. III. 242. ув. гривняка. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 112). Ентелові ж дав на кабаку трохи не цілую гривняку. Котл. Ен. II. 24.