грумічати
Груміча́ти, -ча́ю, -єш
гл. Сердито ворчать на кого (о человѣкѣ), побранивать. Їсть та й їсть та на нас ще грумічає, що не їмо. Грин. І. 33.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Груміча́ти, -ча́ю, -єш
гл. Сердито ворчать на кого (о человѣкѣ), побранивать. Їсть та й їсть та на нас ще грумічає, що не їмо. Грин. І. 33.