грядочка
Грядка, -ки
ж.
1) Гряда, грядка. Сидить як морква в грядці. Ном. № 10957. Угор. ум. грядочка. Чуб. ІІІ. 121.
2) = гряда 2. МУЕ. III. 47.
3) = гряда 4. Шух. І. 97, 98.
4) Рядъ сноповъ положенныхъ для обмолачиванія. А ну, — каже, — молоти, небоже, скоріш!... І стане у грядки, і вже так було почне вимахувать ціпом. Сим. 198.
5) сягнути в чужу грядку. Сойтись съ чужой женой. Вх. Зн. 68.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грядочка — гря́дочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири гря́дочки Орфографічний словник української мови
- грядочка — -и, ж. Зменш. до грядка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грядочка — ГРЯ́ДОЧКА, и, ж. Зменш. до гря́дка. Он і грядочка з квітками — така малесенька, а чого там тільки нема, і чорнобривці, і тоя, і любисток, і рута (Л. Укр., III, 1952, 493). Словник української мови в 11 томах