гулянонька

Гулянка, -ки

ж.

1) Гуляніе, развлечете, забава. Пусти дочку на гулянки. Чуб. V. 170. Посходяться де на гулянку під неділю або під свято. Мир. ХРВ. 87.

2) Свободное отъ занятій время. Употребляется въ выраженіяхъ: На гулянках, гулянками. Нехай колись на гулянках (гулянками) зроблю.

3) Въ заборѣ изъ вертикально-стоящихъ досокъ: промежутокъ, оставляемый между досками. Лубен. у. ум. гулянонька, гуляночка. Перебрела дві річеньки, а Дунаю ніт, та забула гуляноньки, а роскоші ніт. Мил. 135.