гурмом

Гурмом

нар. Толпой, гурьбой. А ззаду йшли під бунчуком червоним татари гурмом. К. МБ. XI. 154.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гурмом — присл., діал. Те саме, що гуртом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гурмом — Разом, гуртом Словник застарілих та маловживаних слів