1. Словник української мови Грінченка

гурочок

Гурок, -рка

м. = огірок. Ном. № 6660. Маркев. 153. ум. гурочок. Повна як гурочок. МВ. І. 8.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гурочок — ГУРО́ЧОК, чка, діал. Зменш.-пестл. до гуро́к. – Я розпалю примус під комином, посмажу яєшеньку та вишкварок. А холодець у мене є, з линів. Добрий холодець. Та гурочків нашукаю, помідорчиків. Добра закуска буде (О. Бердник); * У порівн. Словник української мови у 20 томах