1. Словник української мови Грінченка

густи

Густи, -ду, -деш

гл.

1) Гудѣть. Грім гуде. Ном. № 7215. Аж земля гула під ногами. Левиц. І. 378. Голосно й жалібно гув новий дзвін. Левиц. І. 388. Дощечка густиме та гуркатиме. Чуб. ІІІ. 99. Шумить, гуде вітер по дуброві. Лукаш. 70.

2) О насѣкомыхъ: жужжать. Бджоли гудуть. Жук летить і гуде.

3) О голубяхъ: ворковать. Ой у лісі на горісі три голубоньки гуде. Мет. 89. Также о крикѣ и иныхъ птицъ: Припутень гув. Св. Л. 211. Гуде сумно одуд. Мир. Пов. II. 120.

4) Говорить разомъ многимъ такъ, что голоса сливаются въ одинъ общій гулъ. Гула козацька рада. Щог. Сл. 33.

5) у кишені гуде. Пусто въ карманѣ, въ карманѣ свистить. Ном. № 1485.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. густи — густи́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. густи — ГУДІТИ дудніти, дудоніти, стугоніти; (- полум'я) гуготіти, гоготіти, гоготати, гугоніти. Словник синонімів Караванського
  3. густи — див. гудіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. густи — I гоготати, гоготіти, гугоніти, гуготіти, гудіти, гурчати, дудніти, стугоніти II див. говорити; звучати; співати Словник синонімів Вусика
  5. густи — ВОРКУВА́ТИ (про голубів, горлиць — видавати своєрідні переливчасті звуки), ВОРКОТА́ТИ (ВОРКОТІ́ТИ), ТУ́РКАТИ, ТУРКОТІ́ТИ, ТУРЧА́ТИ, БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ), ГУРКОТА́ТИ (ГУРКОТІ́ТИ), ГУСТИ́. Воркувала Горлиця у садку, У куточку тихенькому, на бузку (Л. Словник синонімів української мови
  6. густи — Густи́, гуду́, гуде́ш, гуду́ть; гув, гула́; гуди́, -ді́ть; гудучи́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. густи — ГУСТИ́ див. гуді́ти. Словник української мови в 11 томах