1. Словник української мови Грінченка

густити

Густити, гущу, -стиш

гл. Сгущать, дѣлать гуще, плотнѣе. Вх. Лем. 406.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. густити — густи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. густити — гущу, густиш, недок., перех., зах. Робити густішим, щільнішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. густити — ГУСТИ́ТИ, гущу́, густи́ш, недок., що. Те саме, що загу́щувати. Густити рідке варення можна крохмалем, попередньо розчинивши його у невеликій кількості холодної води (з газ.); Рідкуватий суп густять великою ложкою локшини (з Інтернету). Словник української мови у 20 томах