гірчичний

Значення в інших словниках

1. гірчичний — гірчи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
2. гірчичний — -а, -е. 1》 Прикм. до гірчиця. Гірчичний корінь. || Який паразитує на гірчиці. || Вигот. з гірчиці. 2》 Кольору гірчиці (у 2 знач.); темно-жовтий. Гірчичний газ — безбарвна масляниста отруйна речовина; іприт. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гірчичний — ГІРЧИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до гірчи́ця. Господь відказав: – Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: “Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!” (Біблія. Пер. І. Огієнка); // Вигот. з гірчиці. Словник української мови у 20 томах
4. гірчичний — див. гіркий Словник синонімів Вусика
5. гірчичний — ЖО́ВТИЙ (кольору яєчного жовтка, золота, лимона тощо); ЗОЛОТИ́Й, ЗОЛОТИ́СТИЙ, ЗОЛОТА́ВИЙ, ЗОЛОТА́СТИЙ рідко (кольору золота, блискучо-жовтий); ЛИМО́ННИЙ, ЛИМО́НОВИЙ, ЦИТРИ́НОВИЙ, ЦИТРИ́ННИЙ, ЦИТРО́НОВИЙ (кольору шкірки цитрону); БУРШТИ́НОВИЙ... Словник синонімів української мови
6. гірчичний — ГІРЧИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до гірчи́ця. Гірчичний корінь; // Який паразитує на гірчиці. На півдні зустрічається також гірчичний клоп (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 276); // Вигот. з гірчиці. Олія крамбе нагадує гірчичну (Ол. та ефір. культ. Словник української мови в 11 томах