данка

Данка, -ки

ж. То, что дано, даяніе. Обіцянка, а не данка — дурному радість. Ном. № 4515.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. данка — да́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. данка — див. данці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. данка — Да́нка, -нки, -нці; да́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)