даха

I. Даха, -хи

ж. Родъ короткой шубы шерстью наружу, съ капюшономъ и широкими рукавами, которые не надѣвались. Тогді став князь у волосяну даху одягаться. ЗОЮР. І. 175. Обув ноги не в ремінь, не в ремінь, а в чоботи із сап'яну, із сап'яну. Шитий черес все шовками — кругом стану. Одяг плечі не в жупан, не в жупан, надів даху, став як пан, став як пан. Вовна зверху так і має, так і має, ззаду кобень так і грає, так і грає, а рукава да широкії, широкі: задасть молод всякій дівонці роботи. ЗОЮР. І. 175.

---------------

II. Даха, -хи

об. = давець. Поли даха, так будеш і взяха. Ном. № 10650.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. даха — I -и, ж. Різновид шуби. II -и, ч. і ж., діал. Той або та, що дає що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови