1. Словник української мови Грінченка

двісті

Двісті, двохсот

чис. Двѣсти. Єв. Мр. VI. 37. Покидаю тобі, молода дівчино, козаченьків двісті. Мет. Вона мене добре знала, на сто рублів повіряла, а на двісті прищитала, сірі воли грабувала. Чуб. V. 1093.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двісті — дві́сті числівник кількісний Орфографічний словник української мови
  2. двісті — [дв’іс'т'і] двохсот, д. двомстам, ор. двомастамие, м. (на) двохстах Орфоепічний словник української мови
  3. двісті — двохсот, числ. кільк. Назва числа 200 і його цифрового позначення. || Кількість із двохсот одиниць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. двісті — Дві́сті (а не дві́ста), двох сот, двом стам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. двісті — ДВІ́СТІ, двохсо́т, числ. кільк. Назва числа 200 і його цифрового позначення; // Кількість із двохсот одиниць. Жила Аматина там нянька .. Давала чиншу до двора: ..Льняної пряжі три півмітки .. І двісті валяних гнотів (Котл., І, 1952, 181); На лугах калина мріє весен двісті (Мал., І, 1956, 230). Словник української мови в 11 томах