1. Словник української мови Грінченка

дебеленький

Дебелий, -а, -е

1) Дебелый, плотный, толстый. Я вже був (тоді) дебелим парубком. (О. 1862. II. 24). Важко рушили з місця дебелі воли. О. 1862, IV. 85. На княжому дебелім тілі глибокії на ладо рани. Шевч. 647. Дебеле сукно. Черниг. г.

2) У Шевченка: тяжелый (о горѣ). (Бог) поможе лихо донести і поховать лихе, дебеле в хатині тихій і веселій. Шевч. ум. дебеленький, дебелесенький, дебельненький.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дебеленький — див. гладкий; сильний Словник синонімів Вусика