дедик

Дєдьо, -дя

м. Отецъ. ум. дедик. Ой прийшла я до дєдика, дай но, дєдю, воли. Гол. ІІІ. 378.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дедик — Батько [IV] Словник з творів Івана Франка