1. Словник української мови Грінченка

деревня

Деревня, -ні

ж.

1) Лѣсъ, деревья.

2) Срубленныя деревья, лѣсъ для построекъ. Чуб. VII. 377. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його!... — А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить.... Рудч. Ск. Недавно прислав мені деревні на повітку. Левиц. Пов. 150.

3) Деревянный домъ. Гол. І. 191. Оддай мене, брате, та за міщанина, бо у міщанина новая деревня, новая деревня, великая сем'я. Мет. 281.

4) Съ удар. на послѣднемъ слогѣ: деревня, ні = деревінь. Я купив плуг, лишень саму деревню. Камен. у. ум. деревенька. Чії бджоли на долині, мої в деревеньці. Мет. 16.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деревня — дере́вня іменник жіночого роду ліс для будівництва рідко Орфографічний словник української мови
  2. деревня — -і, ж., заст., тільки одн. Зрізані дерева, ліс для будівництва; колоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. деревня — Дерево, ліс Словник застарілих та маловживаних слів
  4. деревня — ЛІС збірн. (зрубані дерева як будівельний матеріал), ЛІСОМАТЕРІА́Л збірн., ДЕ́РЕВО збірн., ДЕРЕВИНА́ збірн., ДЕРЕ́ВНЯ заст.; ДУБИ́НА збірн. (дубова деревина). Словник синонімів української мови
  5. деревня — ДЕРЕ́ВНЯ, і, ж., заст., тільки одн. Зрізані дерева, ліс для будівництва; колоди. — Недавно оце прислав [Хоцінський] мені деревні на повітку та на опал три хури хмизу (Н.-Лев., І, 1956, 125); На вулиці, попід хатами, валялася деревня, діди сиділи на ній, схиливши голови (Коцюб., І, 1955, 309). Словник української мови в 11 томах